Сім’я, родина, рід… Який величезний зміст цих слів. В них усе: лагідний материнський наспів, перші кроки і лепетання маляти, теплі бабусині очі, в яких здається освічується вся любов землі, мудрі дідусеві повчання, щастя і горе, любов і зітхання, образи і непорозуміння, будні і свята.
Вже традиційно у травні один за одним відзначаються два свята – День матері та Міжнародний день сім’ї. Напевно, для кожного з нас немає нікого ріднішого і святішого, ніж мама, сім’я, родина, рід… Адже саме в родині ми черпаємо духовні сили, наснагу та оптимізм, у родині відчуваємо, що таке справжнє щастя, любов, душевний затишок і добро. А берегинею усього цього є мудра Жінка-мати.
День вишиванки – свято національної єдності українців, покликане зберегти споконвічні народні традиції та об’єднати українців. Основною метою відзначення цього свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та дорослого населення міст і сіл нашої держави.
Вишита сорочка є оберегом, символом краси і молодості. Цей символ «проголошує» в серцях кожного з нас любов до Батьківщини, українських традицій та української історії.
18 травня в Україні і світі вшановують День пам’яті жертв депортації і геноциду кримськотатарського народу у річницю депортації кримськотатарського народу 1944 року, започаткований у 2014 році.
Цього дня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. Радянська влада закинула їм масове дезертирство та співпрацю з ворогом.
Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації.
День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.
Тому, саме сьогодні, 09 травня, відбувся мітинг на Пагорбі слави, за участю селищного голови Анатолія Проценка, ветеранів, представників трудових колективів, підприємств, учнівської молоді,громадських організацій та громадськості.
В останній місяць весни, у травні, коли земля вкривається травами і квітами, коли стоять прекрасні дні і літо стукає у двері, Україна відзначає дуже світле та красиве свято – День Матері.
Мама... Це – найдорожча і найцінніша у світі людина для кожного з нас. Де б не були і що б не робили, куди б не закинула нас доля і що б з нами не трапилося ми знаємо, що материнське серце все відчуває – про все знає. Немає в цілому світі святішої і кращої «професії», ніж материнство.
На календарі знову бачимо 8 та 9 травня, що є приводом для згадок сумних подій 1939-1945 років.
Ми з вами – нащадки воїнів, які зробили вирішальний внесок у завершення тих страшних днів, але при цьому наша Батьківщина зазнала чи не найбільших втрат. Важко сьогодні знайти українську родину, у родоводі та пам’яті якої немає особистих втрат від тієї війни. У ці дні ми згадуємо всіх тих, у кого ми у безкінечному борзі за наше життя, схиляємо свої голови перед полеглими на полях битви, у концтаборах…
Вже 35 років ми несемо у серцях і душах біль, завданий нищівною катастрофою на Чорнобильській АЕС – найбільшою та найжахливішою за всю історію людства техногенною аварією. Трагедія, яка сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, навічно відбилася в людський долях та наших серцях.
Пам'ять про Чорнобиль закликає весь наш народ до об’єднання зусиль навколо вирішення завдань відродження рідної землі та зміцнення душ, уражених Чорнобилем. Тому, саме сьогодні, 26 квітня, за участю селищного голови Анатолія Проценка, членів громадської організації “Союз Чорнобиль України” ліквідаторів аварії на ЧАЕС та представників трудових колективів, відбувся мітинг-реквієм«ПОЛИН – ЗОРЯ , ЩО ОБПАЛИЛА СВІТ» на якому, згадали ті страшні події та вшанували тих, хто ризикуючи життям і здоров’ям, виконали свій святий обов’язок, рятуючи від біди не одне покоління.
