1. Особистий кабінет: чому важливо вносити вичерпні дані
Внесення повної інформації до Особистого кабінету прискорює пошук та ідентифікацію. Особливу роль відіграють такі деталі: позивний, місце проживання, фото, татуювання, особливі прикмети та обставини зникнення. Ці дані допомагають фахівцям проводити верифікацію та формувати запити на обмін.
На платформі Координаційного штабу доступна «Дорожня карта дій» для родин військовополонених, зниклих безвісти, цивільних осіб, незаконно позбавлених волі, а також для визволених з полону. Вона містить алгоритми дій, покрокові рекомендації та роз’яснення щодо державної підтримки.
Зафіксовано зростання шахрайської активності: невідомі особи телефонують родинам, представляються працівниками установ і вимагають гроші за «включення до списків на обмін».
Усі процеси щодо розшуку та визволення здійснюються виключно уповноваженими державними органами.
Жодні «посередники» не мають впливу на переговорний процес.
Будь-які пропозиції «допомоги за гроші» — це шахрайство.
4. Психологічний тиск та безпека
Зловмисники використовують страх, почуття провини та надію, щоб виманити гроші, персональні дані або дестабілізувати емоційний стан родин.
Закликаємо родини не довіряти невідомим особам, не передавати кошти та не повідомляти персональні дані.
У разі підозрілих дзвінків негайно звертайтеся до Координаційного штабу та правоохоронних органів.
Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В.Сташиса Національної академії правових наук України за підтримки Національного фонду досліджень України проводить дослідження за темою «Ухилення від виконання військового обов’язку як загроза національним інтересам у сфері безпеки та оборони в умовах європейської та євроатлантичної інтеграції України: кримінологічний аналіз та проблеми юридичної відповідальності».
Відповідно ст. 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
На облік призовників 17-річні громадяни України чоловічої статі можуть стати двома шляхами:
Використанням електронної ідентифікації та уточнення своїх персональних даних через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (мобільний застосунок «Резерв+»).
Особистого відвідування другого відділу Звенигородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням необхідних документів.
Під час особистого візиту потрібно надати наступні документи:
21 травня в Україні вдруге відзначатимуть День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття. Це день, що нагадує: Україна — це дім для людей із різним корінням, різними мовами, традиціями й культурою. І водночас — це спільний простір поваги, підтримки та відповідальності одне за одного.
Нашу країну формують три корінні народи та близько 130 національних спільнот. Кожна з них зберігає свою унікальну історію, культуру, мову та пам’ять поколінь. Разом вони створюють багатогранну мозаїку українського суспільства — живу, різноманітну й сильну.
У часи випробувань саме ця різноманітність стає джерелом сили. Представники національних спільнот і корінних народів разом із усією країною захищають Україну, підтримують громади, розвивають культуру, допомагають один одному й працюють заради спільного майбутнього. Різне походження не розділяє — воно збагачує і підсилює.
День міжнаціональної злагоди — це нагода ще раз сказати: культурне розмаїття України — це не просто факт, а її жива сила. Сила людей, які зберігають свою ідентичність і водночас творять спільну історію.
І коли в долонях різні зерна — разом вони проростають однією весною.
28 квітня в Україні та світі відзначають Всесвітній день охорони праці. Тема 2026 року, визначена Міжнародною організацією праці, – формування здорового психосоціального робочого середовища.
Сьогодні безпека праці – це вже не лише про техніку безпеки чи фізичні ризики. Це також про психологічний стан людини, рівень стресу, взаємини в колективі та відчуття захищеності на роботі.
Психосоціальні ризики, зокрема надмірне навантаження, хронічний стрес, невизначеність, конфлікти, мобінг або відсутність належної управлінської та колективної підтримки, безпосередньо впливають на безпеку. Вони призводять до помилок, зниження концентрації, професійного вигорання і, як наслідок, до нещасних випадків.
Державна мовна політика – не лише про закони, а й про кожного з нас. Роз’яснюємо ролі державних органів влади у формуванні та реалізації державної мовної політики, щоб кожен мав доступ до зрозумілої інформації.
Міністерство культури України
Мінкульт є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної мовної політики.
Мінкульт відповідно до покладених на нього завдань: здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної мовної політики; визначає перспективи та пріоритетні напрями розвитку у сфері державної мовної політики; вживає заходів до забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України; здійснює заходи щодо реалізації положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин у сфері культурної діяльності.
Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В.Сташиса Національної академії правових наук України за підтримки Національного фонду досліджень України проводить дослідження за темою «Ухилення від виконання військового обов’язку як загроза національним інтересам у сфері безпеки та оборони в умовах європейської та євроатлантичної інтеграції України: кримінологічний аналіз та проблеми юридичної відповідальності».
28 квітня в Україні та світі відзначають Всесвітній день охорони праці. Тема 2026 року, визначена Міжнародною організацією праці, – формування здорового психосоціального робочого середовища.
Державна мовна політика – не лише про закони, а й про кожного з нас. Роз’яснюємо ролі державних органів влади у формуванні та реалізації державної мовної політики, щоб кожен мав доступ до зрозумілої інформації.
1. Особистий кабінет: чому важливо вносити вичерпні дані