Попри міжнародний нагляд за роботою Запорізької атомної електростанції в Енергодарі, краще бути готовим до будь-яких надзвичайних ситуацій, зокрема і пов’язаних з поширенням радіації.
Попередньо Міністерство охорони здоров’я уже підготувало низку матеріалів:
Яку небезпеку несуть аварії на атомних станціях?
У разі аварії на ядерних установках атомної станції може відбутися викид радіоізотопів йоду, цезію, стронцію та інших радіонуклідів. В результаті викиду може утворитися радіаційна хмара, яка по своїй протяжності може забруднювати ґрунт, поверхні, їжу та воду. Крім того, опади з хмари можуть осідати на шкірі та одязі людини. Так виникає зовнішнє опромінення, а при споживанні забруднених харчових продуктів – внутрішнє. Значна частина викидів містить радіактивний йод, або так звані радіоактивні ізотопи йоду («поганий йод»). Якщо не вживати заходів захисту, то в такому разі радіоактивний йод дуже легко і швидко поглинається щитоподібною залозою (особливо у дітей) і може призвести до її захворювань.
Підготовлений – значить захищений. Це правило у час повномасштабної війни стало ще більш актуальним. Зважаючи на те, що країна-терорист не дотримується жодних законів та правил ведення війни, кожен українець повинен знати базові правила поведінки у випадку надзвичайної ситуації будь-якого характеру – знайти їх можна за посиланням.
Зокрема, йдеться про алгоритм дій у разі радіаційної аварії. У першу чергу зазначимо, що ядерно-стратегічні об’єкти будуються таким чином, щоб витримувати значні фізичні пошкодження. Окрім того, на рівні кожного регіону постійно здійснюється моніторинг радіаційного фону на предмет дотримання всіх показників у нормі. Виконують цю роботу обласні Центри контролю та профілактики МОЗ. Станом на 6 серпня жодних відхилень від природного фону не зафіксовано.
