Новини громади

Художньо-декоративне оформлення історико-етнографічного комплексу «Тарасова криниця», оформлення в українському народному стилі кафе «Українські страви», альтанка на межі Київської і Черкаської областей, зупинка біля села Орли, альтанки у гірськолижному спортивно-оздоровчому комплексі «Водяники», в Лисянському лісгоспі, в Уманській районній державній  адміністрації, художньо-декоративне оформлення магазинів «Ангеліна», «Смак» у Лисянці і це ще не весь перелік – все це зроблено руками майстра-різьбяра Миколи Михайловича Ганжі. Про оригінальне декоративне оформлення, що викликає щире захоплення, поспілкувалися з автором.

Поки жив на Львівщині, виготовляв меблі на експорт в Польщу і Німеччину

 -Я родом з Лисянки, навчався у художньому училищі Львова на курсі художньої різьби по дереву. Навчався і одночасно працював за фахом у художній майстерні в місті Новояворівськ Львівської області. Потім 5 років їздив на північ на роботу. Виконував замовлення по всій Архангельській області – художнє оформлення ресторанів, кафе, будинків культури, реставрація дерев’яних будівель – своєрідне відродження дерев’яної архітектури. Після повернення з Росії – робота в кооперативі, а потім створення малого підприємства «Ярина» з виробництва художніх стильних меблів при меблевому комбінаті «Пролісок» в Івано-Франкове Яворівського району. Виготовляв меблі на замовлення по Україні та на експорт в Німеччину і Польщу. Я один з перших майстрів, хто почав робити меблі з масиву. На виставці «Галичина – 90» мої роботи були в єдиному екземплярі. Кілька цехів до цього часу працюють за моїми ескізами, розповідає Микола Ганжа.

Товариство з найвідомішим солістом української рок-групи «Скрябін»

 -З приємністю згадую Андрія Кузьменка (псевдонім Кузьма), я особисто був знайомий з українським співаком та лідером гурту «Скрябін». Коли я працював у художній майстерні, поруч, у Палаці Культури «Кристал», будучи ще юнаком, проводив репетиції Кузьма. А з Кузьменком Віктором Кузьмичем, батьком Андрія, ми разом їздили працювати на північ, мали добрі товариські відносини.

Повернувшись на Батьківщину, допомогла підтримка надійних людей

 -Згодом повернувся на Батьківщину – в Лисянку. Пам’ятаю, як складно тоді було. І першим руку допомоги і підтримки подав Анатолій Проценко, будучи тоді керівником Лисянського лісгоспу. З часом я відкрив власне підприємство, почав співпрацювати з лісовим господарством, виконуючи замовлення на малі архітектурні форми. Одна з найперших моїх робіт – альтанка, що на території лісгоспу. Виконував я й приватні замовлення.

Захоплення малюванням з’явилося ще в дитинстві, а деякі ікони оселилися в домівках закордонних поціновувачів

 -Крім меблів та архітектурних форм виготовляв декоративні рамки до картин, писав ікони на замовлення, які зараз зберігаються у приватних колекціях за кордоном – в США і в Канаді. Малюванням захоплювався ще в дитинстві. Першим вчителем, хто розвинув мій талант малювання, був художник Новодворський з Писарівки, чиї картини сьогодні дуже ціняться. Згодом, вже в Лисянці навчав дітей малювати. Всім, хто планував вступати на навчання на дизайнерів, косметологів, художників і бажав швидко набути знання та навики у сфері мистецтва надавав індивідуальні уроки з малювання. Малюю і зараз. Наприклад, художнє оформлення і дизайн вивіски Лисянського лісгоспу та зовнішньої поверхні фасаду приміщення – моя робота. А ще мені подобається література і писемність. Колись писав вірші, навіть свою збірку віршів подавав до видавництва «Каменярі».

Тільки вдома відчув себе по-справжньому щасливим

 -Зараз живу в Лисянці, маю дружину та доньку. Вже близько трьох років офіційно працюю в Лисянському лісгоспі. Вдячний директору підприємства В’ячеславу Шако за надану допомогу по виготовленню виробів з дерева, тепер я маю можливість займатися улюбленою справою. Нещодавно за підтримки В’ячеслава Сергійовича ми відреставрували колодязь історико-етнографічного комплексу «Тарасова криниця». А раніше, в період створення комплексу, я проектував його художньо-декоративне оформлення, а потім неодноразово виконував і його реставрацію. Ціную якість, тому свої виготовлені архітектурні форми просочую льняною олією і не рекомендую наносити на такі поверхні фарби.

Микола Ганжа – дуже неординарна людина, талановита у багатьох сферах. Він має хист до журналістики та написання віршів, серед його захоплень і різьблення, і чеканка, і живопис, і вироби по шкірі. Протягом тривалого часу він розвивав власний унікальний стиль різьблення. Результатами ручної роботи різьбяра є ні з чим незрівнянні малі архітектурні форми, аналогів яким немає ні за стилем, ні за манерою виконання. Намагаючись довести будь-яку справу до ідеалу, Микола Михайлович у всьому прагне досконалості. Виконати доручене завдання аби рахувалося – не для нього, адже зробити щось гірше, ніж бездоганно – нижче його гідності. «Він – легендарна особистість, він організована, наполеглива, відповідальна і надійна людина, його роботи виконані лише найкращим чином» – так про майстра-різьбяра відгукуються його колеги і товариші.