Основним завданням роботодавця відповідно до з ст. 13 Закону України «Про охорону праці» є створення безпечних умов праці, забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту. У такій ситуації важливо правильно оцінити ризики, які є на конкретному виробництві, і вжити необхідних заходів щодо їх запобігання або зменшення. Тому вся профілактична робота повинна бути спрямована на першочергове вирішення якраз цього завдання.
У розвинених країнах світу запобігання виробничим небезпекам здійснюється на основі оцінки ризиків. Небезпеки та ризики для життя і здоров'я працівників повинні бути виявлені й оцінені, на основі чого розроблені запобіжні заходи. Проведення такої роботи становить основу охорони праці.
Запобіжні, в окремих випадках регулюючі, заходи повинні здійснюватися за такими пріоритетами:
- усунення небезпеки чи ризику;
- обмеження небезпеки чи ризику в його джерелі шляхом використання технічних засобів колективного захисту;
- мінімізація впливу небезпеки чи ризику шляхом проєктування безпечної технології виробництва, до якої відноситься адміністративне обмеження сумарного часу контактів зі шкідливими виробничими факторами;
- у випадках неможливості усунути небезпеки чи ризики або обмежити їх вплив засобами колективного захисту та адміністративними мірами роботодавець повинен безкоштовно забезпечити працівників засобами індивідуального захисту і вжити заходів щодо гарантованого їхнього використання.
Переважна більшість суб'єктів господарювання не звертає увагу на сучасні принципи управління охороною праці на основі розрахунків та контролю ризиків та не прагне їх впроваджувати. Неусвідомлення необхідності, за сьогоднішніх ринкових умов, перебудови сфери охорони праці відповідно до сучасних міжнародних стандартів та принципів призводить до отримання виробничих травм чи загибелі людей, професійних захворювань, аварій, надмірних економічних витрат, втрати матеріальних ресурсів тощо.
Метою перебудови сфери охорони праці за новітніми принципами є формування робочих місць з безпечними умовами праці, котрі будуть підґрунтям успіху економічного розвитку підприємства. Адже від модернізації умов праці залежить промислова безпека підприємств, надійність захисту здоров'я та життя трудового потенціалу, стабільність роботи, кількість та якість виготовленої продукції, її собівартість.
Запровадження нового підходу до регулювання безпеки на виробництві потребує певних організаційних перебудов й економічних вкладень, а найголовніше – бажання роботодавця покращити ефективність управління охороною праці на своєму підприємстві. Така структурна перебудова повинна ґрунтуватися на усвідомленні власниками суб'єктів господарювання доцільності інноваційних змін та повній відповідальності за їх втілення.
У відділенні Фонду діють консультаційні пункти, де посадові особи підприємств, працівники можуть отримати консультації з питань охорони праці, соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та отримати необхідні нормативні документи в т. ч. безвиїзно з допомогою електронної пошти.
Консультаційні пункти знаходяться за адресою:
- м. Звенигородка, проспект Шевченка, 16;
- м. Шпола вул. Лозуватська, 60, к. 110;
- смт. Лисянка, вул. Гетьманський Шлях, 26.
Наостанок, хотілося б висловити побажання роботодавцям не шкодувати коштів на створення безпечних і нешкідливих умов праці для своїх працівників, оскільки це принесе подвійну віддачу у вигляді додатково створених матеріальних і нематеріальних благ, а застрахованим побажати, щоб вони, приймаючи будь-які рішення в процесі трудової діяльності, завжди піклувались про особисту безпеку і безпеку оточуючих та пам'ятали, що вдома їх чекають рідні і близькі люди живими та здоровими.
Страховий експерт з охорони праці Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області Бондаренко С.Ф.
