Працівники Фонду державного майна України відповіли на найпоширеніші питання, що стосуються утворення стартових цін, тобто цін, з яких починаються аукціони.
Як формується стартова ціна?
Зазвичай стартова ціна на приватизаційному аукціоні визначається на рівні балансової вартості об’єкта. Що це таке? Це вартість, за якою обліковується майно на балансі підприємства. Іноді здається, що така балансова вартість, а відповідно і стартова ціна, є занизькою для певного об’єкта. Але це нічого не означає. Чому? Тому що за гарний актив з низькою стартовою ціною змагатимуться десятки потенційних покупців і піднімуть її до ринкової, а іноді і вище. Стартова ціна – ніщо, конкуренція на аукціоні – все.
Чи можна зробити оцінку об’єкта якщо ціна нижча від “ринкової” чи “справедливої”?
Згідно законодавства про приватизацію – ні. Витратити кошти платників податків на таке закон дозволяє тільки якщо балансова вартість взагалі відсутня. А на період воєнного стану, у разі відсутності балансової вартості, можна виставити об’єкт на продаж і за 1 гривню і дати можливість ринку визначити його реальну ціну.
Переоцінити майно може балансоутримувач, але часто, балансоутримувачі в жалюгідному стані – підприємство розвалене, директор відсутній, тощо. А ще це витрати для такого підприємства, які погіршують його показники роботи і керівництво усіма можливими засобами намагається цього не робити.
Які проблеми можуть виникати через низьку стартову ціну?
Гарантійний внесок, який має внести учасник аукціону та який він втрачає у разі виграшу на аукціоні та подальшої відмови від сплати за об’єкт, привязаний до стартовоїх ціни та складає 20% від неї. Якщо стартова ціна та, відповідно, гарантійний внесок низькі, це може призводити до зривів аукціонів, оскільки втрати для таких “економічних терористів” невеликі. Але у разі двох таких зривів, гарантійний внесок виростає до 50% стартової ціни або 30 мінімальних зарплат (те, що більше). Маніпулятори мають платити в бюджет за зрив аукціонів та не матимуть змоги брати участь в приватизації цього об’єкта надалі.
Чи недоотримує бюджет кошти від приватизації через низьку стартову ціну?
На приватизаційні аукціони виставляється різне майно – деяке дійсно може коштувати кілька тисяч гривень, наприклад, недобудовані споруди в сільській місцевості, обладнання, старі автівки. Якщо ми говоримо про майно, яке формально обліковуються за низькою вартістю, то тут головну роль грають сили ринку. Після того як Фонд опублікував всі наявні документи, інформацію, фотографії про об’єкт та розповсюдив інформацію про аукціон, то завдяки відкритій всім бажаючим реєстрації на електронні аукціони Прозорро.Продажі та анонімності учасників до завершення аукціону, такі об’єкти приваблюють десятки учасників, що відображається в значному зростанні ціни під час аукціону. Але крім грошей за сам об’єкт, держава отримує нові інвестиції, робочі місця та податки від нових ефективних власників майна, яке до цього стояло, руйнувалося або генерувало збитки.
Як формується стартова та ринкова ціна активу
- Стартова ціна об’єкта визначається на рівні балансової вартості, тобто за ціною майна, що перебуває на балансі підприємства. Іноді ця цифра може здаватися занизькою, але тут працює принцип “Стартова ціна – ніщо, конкуренція – все”.
- На період воєнного стану, у разі відсутності балансової вартості, можна виставити об’єкт на продаж і за 1 гривню і дати можливість ринку визначити його реальну ціну.
- За гарний актив з низькою стартовою ціною змагатимуться десятки покупців і піднімуть її до ринкової, а іноді й вище.
- Крім грошей за сам об’єкт, держава отримує нові інвестиції, робочі місця та податки від нових ефективних власників майна, яке до цього стояло, руйнувалося або генерувало збитки.
Детальніше про ціноутворення активів за першим лінком в коментарях: https://privatization.gov.ua/2022/11/17/mala-pryvatyzatsiya-informatsijnyj-byuleten-6-2-copy/
