День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни — день пам'яті в Україні. Відзначається щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни.
Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. О четвертій годині ранку мирне небо нашої Батьківщини пронизав стрімкий звук німецьких авіа бомбардувальників. Багато наших співвітчизників загинуло вже в перші дні війни, обороняючи кордони рідної держави. Протягом усіх років війни на полях боїв загинуло (за різними даними) від 3 до 4.5 мільйонів українців. Фактично, війна забрала життя кожного п’ятого співвітчизника: батька, брата, чоловіка… Величезними, безповоротними були втрати і серед жіночого населення, яке переважно залишилось на окупованих територіях та воювало в медичних військових частинах.
Надзвичайні втрати українського народу в роки Великої Вітчизняної війни, сповнені скорботи про тих, хто загинув, про наших дідів і прадідів – захисників – героїв, що подарували нам мирне небо та вільну державу.
Виявивши нечуваний героїзм та єднання у жорстоких боях, у гіркоті нищівних поразок і славі звитяг, українці здобули мир та омріяну єдність у межах однієї держави, яка ще мала пройти свій тернистий шлях до незалежності.
Сьогодні важко уявити масштаб випробувань, болю і горя, що випали на долю минулих поколінь.
В листопаді 2000 року указом Президента України було засновано День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.
На найвищому державному рівні визнано, що український народ вартий того, щоб мати у своєму календарі День скорботи.
У пам’ять про тих, хто віддав своє життя в боротьбі з нацистським режимом, та на знак поваги до їхнього подвигу сьогодні по всій країні приспущено державні прапори. Ми не маємо права забувати тих, хто ціною свого здоров’я та життя виборов наше майбутнє – мирне, вільне та щасливе.
Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!
