Сьогодні наша розмова з Лисянським селищним головою Анатолієм Проценком.
- Анатоліє Петровичу вже минуло сім місяців як Ви очолили Лисянську громаду. Як можете охарактеризувати цей період?- Лисянська громада утворена в грудні 2018 року. До її складу увійшло 4 сільські ради, які представляли села Дашуківка, Писарівка, Почапинці та Шестеринці. У жовтні 2020 року до Лисянської громади доєдналося ще 9 населених пунктів: Боярка, Будище, Дібрівка, Журжинці, Петрівка-Попівка, Семенівка, Смільчинці, Хижинці та Чаплинка. Тоді ж пройшли вибори голови громади та депутатського корпусу. Установча сесія та офіційне представлення відбулося в кінці календарного року – 7 грудня 2020 року.
А тому всі наші дії були спрямовані на вирішення організаційних питань: зібрали виконком, провели першу сесію, затвердили структуру, розпочали створення структурних підрозділів та комунальних установ. Оперативно працювали над бюджетом. Вирішували питання, які потребували нагального вирішення: приймання-передача майна та об’єктів, фінансування та утримання закладів охорони здоров’я, освіти, культури. Провели вибори старост. Розпочали роботу із забезпечення доступу громадян до адміністративних послуг, зараз в громаді на повну силу працює ЦНАП. Діяльність селищної ради спрямована на функціонування всіх сфер життєдіяльності громади: освіта, охорона здоров’я, культура, соціальна сфера, інфраструктура.
- З якими труднощами Ви зіткнулися і чи вдалося їх вирішити?
- Однією з перших проблем було те, що в Бюджетному кодексі України, згідно ЗУ від 17.09.2020 р №907-IX з 1 січня 2021 року виключено положення щодо можливості сільським, селищним, міським головою забезпечувати виконання функцій місцевого фінансового органу. Тобто, проведення платежів через Державну казначейську службу з 1 січня 2021 р. стало б неможливим без фінансового відділу. Тому, з метою забезпечення безперебійного задоволення потреб мешканців громади, привели у відповідність до чинного законодавства апарат селищної ради.
Проблемою було також те, що перша сесія VIIІ скликання відбулася запізно, що призвело до несвоєчасного проведення процедур закупівель. Терміново приймали бюджет, готували відповідну документацію та проводили процедури публічних закупівель електроенергії, дров, продуктів харчування. До того ж вкрай важливо було сплатити борги за енергоносії. Але іншого виходу, ніж справитися, у нас не було – освітній процес у закладах освіти та культури продовжувався в звичайному режимі. До вирішення проблем в нашій громаді долучилися і депутат обласної ради Олександр Вельбівець та наш земляк – заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев. Доклали чимало зусиль, щоб залишити в громаді колишню районну, а тепер територіальну лікарню. Тепер мають можливість одержувати повноцінну медичну допомогу жителі трьох територіальних громад Лисянщини, кожна вносячи свою частку у фінансування закладу. Наша частка, звісно є найбільша – 65 відсотків.
- Коли вже торкнулися теми медичного забезпечення, яка ситуація з цим у населених пунктах громади?
- Ми зберегли всі 18 фельдшерських пунктів. Працює 3 амбулаторії: в Лисянці, Боярці та Почапинцях. В кожному селі є спеціаліст, який може надати людям першу медичну допомогу. Проте в Лисянській територіальній лікарні є ще ряд проблем – потрібно ремонтувати ліфт, будувати пандус, оновлювати матеріальну базу. Були певні проблеми з правом власності на приміщення – зараз вони вирішені.
- Не секрет, що левову частку бюджету селищної ради «з'їдають» освітні заклади. І, зрозуміло, тут єдиний вихід – їх оптимізація. Як у вас відбувається цей процес?
- Це непопулярний захід, але ми змушені до нього вдатися. Освіта – це сфера, яка потребує колосальної модернізації, тому що на освіту витрачається левова частка бюджету. Посудіть самі: для Лисянської громади визначено розрахункову наповнюваність класів, яка передбачає кількість учнів у Лисянських школах – 19 учнів, а селах – 11 учнів. Що ми бачимо в реальності? У Дашуківці середня наповнюваність у класі – 3 учні, у Хижинцях – 5, у Смільчинцях – 6, у Журжинцях – 7, у Лисянці– 18 учнів. На утримання одного учня доводиться платити по 60-70 тисяч гривень, при середньому показнику по країні 30 тисяч. Який бюджет це витримає? Тож першочергове завдання – приведення освітньої мережі до чинних вимог. Проте це не скорочення кількості вчителів чи фінансування, не закриття освітніх закладів, не позбавлення дітей права на якісну освіту, а, навпаки, – надання можливостей отримати кращі знання, сприятливіший освітній простір для розвитку як учня, так і педагога. Клас, у якому 20-30 учнів, а не 3-6, це дружній колектив для спілкування і нових можливостей. Тому, якщо ми прагнемо забезпечити дітей якісними освітніми послугами, мати достатньо коштів на виплату заробітної плати працівникам освіти, мусимо шкільну мережу привести у відповідність до сучасних вимог законодавства.
- Що можете сказати про бюджет?
- За перше півріччя виконання доходів селищного бюджету забезпечено на 108 відсотків. Заборгованість по бюджетних установах відсутня. Це добрий знак. На старті дефіцит бюджету сягав 14 мільйонів гривень, нам вдалося скоротити його до 4,5 мільйонів. Держава передала повноваження вирішувати місцеві проблеми на низовий, базовий рівень громад, тобто уповноважила нас самостійно вирішувати всі наші місцеві проблеми власними силами. А в нас на сьогодні є ряд проблем. Значно вищий темп підняття мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року в порівнянні з попередніми роками – 25 % спричинив до того, що громади стали фінансово не спроможні забезпечувати основні напрямки своєї діяльності – в одних це проявилося дефіцитом, а в інших відсутністю коштів. В нашій громаді саме через цей фактор розмір дефіциту збільшився на 9 мільйонів гривень, інакше сума була б не 14 мільйонів, а 5. Разом із підняттям мінімалки, в кілька разів зросли ціни на товари та послуги, на дрова, газ і електроенергію. До того ж, виявилося, що саме у 2021 році потрібно замінити чи не всі лічильники по закладах освіти, культури, селищній та сільських радах – а це близько 120 лічильників на суму більше 160 тисяч гривень. Необхідно провести оплату в розмірі близько 400 тисяч гривень за виконані роботи по ремонту доріг за попередні роки. Це все додаткове навантаження на бюджет. Проте ми проводимо цілеспрямовану, послідовну роботу, докладаємо максимум зусиль для вирішення завдань.
З метою наповнення бюджету проводимо аудит договорів та інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення по колишніх сільських радах, які ввійшли до складу територіальної громади, а також переглядаємо відсоткові ставки із орендарями земельних ділянок. Не всі погоджуються на підняття відсотка орендної плати за землю, але з метою переконати орендарів сплачувати податки намагаємося переконати їх у чесних правилах гри.
З числа працівників земельного відділу, депутатів селищної ради – членів земельної комісії, фахівців фінансового відділу створена робоча група з вирішення питань невідповідності та неналежного використання земельних ділянок, яка працює на предмет виявлення фактів самозахвату і нецільового використання земель. Також працює робоча група з питань детінізації доходів та легалізації трудових відносин з найманими працівниками, погашення заборгованості з виплати заробітної плати та сплати заборгованості за податками та зборами.
- Чи знаходите взаєморозуміння у депутатського корпусу, старост?
- Звісно, депутати, яким жителі їх населених пунктів довірили право представляти їх інтереси у об'єднаній громаді прагнуть якомога більше зробити для своїх сіл та своїх виборців. Тут ми завжди знаходимо спільну мову. Як і з старостами, більшість яких досвідчені керівники і мають повагу в громадах.
- Чи доводиться Вам заручатися підтримкою впливових і небайдужих людей у вирішенні проблем громади?
- Так, ми маємо приклади дієвої допомоги. Відчутною є допомога народного депутата Сергія Нагорняка, депутатів обласної ради. Тож нині, за їх сприяння, у дитячому садку «Веселка» проводимо реконструкцію харчоблоку і капітальний ремонт даху, ремонт доріг та мосту, придбали два шкільних автобуси.
Подяку сьогодні також хотів би висловити депутату облради і директору «НВФ «Урожай» Олександру Воскобойнику та директорці Благодійного фонду «МХП-Громаді» Тетяні Волочай. В організованих ними конкурсах мікрогрантів отримали перемогу два проєкти нашої громади: ремонт громадської їдальні в с. Чаплинка, який вже реалізований та шкільний ігроленд в Боярській школі, який планується відкрити до початку нового навчального року. Крім того, Благодійний фонд МХП відгукнувся на наше прохання про надання матеріальної допомоги на встановлення пандуса в територіальній лікарні.
У нас склалися партнерські відносини з підприємством Інтерагроінвест. Дякуємо за всебічну допомогу його директору Олександру Тертичному, за підтримки якого забезпечили школярів та вихованців новорічними подарунками, придбали прикраси на новорічну ялинку, комп’ютери, матеріали.
Не стоїть осторонь проблем громади і ДП «Лисянське лісове господарство». Всі нагальні проблеми знаходять розуміння і підтримку з боку його директора В’ячеслава Шако.
Вдячний за співпрацю та сприяння розвитку нашої громади місцевих підприємців, хочу відмітити Павла та Людмилу Лобоцьких, Віктора Томіленка, Володимира Погорілого, Сергія Байрака, Євгена Головнича, Сергія Сікала та інших підприємців, які не залишаються осторонь наших проблем.
- Скажіть, будь ласка, які Ви маєте плани на майбутнє?
- Планів дуже багато. Насамперед, вийти в новий рік без дефіциту, щоб мати кошти на розвиток і створити оптимальні умови для праці та проживання жителів громади. Запланували в громаді реалізувати проекти на 5 мільйонів гривень. Серед них і реконструкція котельні та капітальний ремонт даху Лисянського НВК, капітальний ремонт їдальні Лисянської школи №2, зовнішньої теплотраси будинку дитячої та юнацької творчості, водогону Почапинської гімназії. Передбачені кошти з держбюджету на придбання оргтехніки, укладення доріг від с. Погибляк до с. Боярка і дорога до Дібрівки, роботи вже розпочалися. Пріоритетними завданнями залишаються пошук додаткових джерел надходжень до місцевого бюджету, пошук та залучення інвесторів, які зможуть вести бізнес на території громади та надати робочі місця мешканцям, проведення інвентаризації землі. Ми стараємося, попри все, працювати на результат, маємо рухатися в ногу з часом і розвивати нашу Лисянську територіальну громаду!
