Очікується, що захворюваність зростатиме за сценарієм минулого року, але удар буде дещо слабший8 вересня в Україні виявили понад 2,7 тисяч випадків інфікування ковід-19. За прогнозами аналітиків, які відстежують ситуацію, цифри будуть і далі рости, як це зараз відбувається в Європі. У Мінохорони здоров’я попередили, що вже з 13 вересня Україна швидше за все перейде із «зеленої» зони епідемічної небезпеки в «жовту».
До речі, згідно зі змінами, ініційованими Урядом, цей перехід відбудеться одразу для всієї країни, а от чи переходити на наступні рівні – «помаранчевий» та «жовтий» визначатиме кожен регіон, як це було раніше.
Про імовірність локдауну у разі погіршення ситуації відповідальні чиновники нині говорять обережно, зазначаючи, що таке рішення буде прийматися з огляду на показники захворюваності. Тож чого від них очікувати – з’ясовував Укрінформ.
Захворюваність і госпіталізації ростуть на 20% щотижня
Захворюваність в Україні почала зростати з початку серпня – повільно, але впевнено. 5 серпня, уперше за півтора місяці, було зафіксовано понад 1000 нових випадків. 12 серпня вже було понад 1200 випадків, 19 – понад 1500, а на кінець місяця - сягнула 2 тисяч.
За даними Київської школи економіки, коефіцієнт виявлення нових випадків в країні поступово зростає (чим менший відсоток, тим більший контроль за захворюваністю) і наразі перейшов межу у 4%, що встановлена для зеленого рівня епідбезпеки. Показник смертності тримається на рівні 38 випадків за добу, і очікується, що він буде незначно зростати далі, як наслідок зростання захворюваності і госпіталізацій, каже керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки (KSE) Юрій Ганиченко.
Наразі і захворюваність, і госпіталізації пришвидшуються. Темпи зростання складають близько 20% на тиждень. Аналітика Євген Істребін порахував, що за останні 7 днів це зростання склало 23%. Наразі найвищий рівень госпіталізацій у Чернівецькій області та Луганській областях і він продовжує зростати.
Власне, наразі ситуація із захворюваністю в Україні розвивається за сценарієм, прогнозованим ученими. Робоча група НАН прогнозувала, що на другому тижні вересня слід очікувати в середньому 2300 нових випадків щодоби. При цьому учені помітили, що темпи поширення захворювання подібні до аналогічного періоду минулого року. Про те, що Україна йде за сценарієм 2020 року говорив у інтерв’ю Укрінформу і головний санлікар України Ігор Кузін. Якщо так і буде, то пік захворюваності варто очікувати на листопад. Нагадаємо, що минулого року, за добу 25 листопада вперше було виявлено понад 15 тисяч нових випадків захворюваності.
Новий сплеск буде між м’яким і жорстким сценарієм, і він не останній
Подальшого зростання захворюваності в Україні не уникнути, кажуть експерти, адже нова хвиля ще з серпня охопила Європу, де 12 із 15 великих країн фіксують спалах. М’яким новий сезон ковіду в Україні точно не буде, але швидше за все, не повторить сценарій весни, вважає імунолог Андрій Волянський.
«Припускаю, що до 400-500 летальних випадків на добу, як це було в квітні, справа не дійде, але 200 щоденних смертей цілком очікуються. Тому до кінця календарного року до 55 тисяч прямих смертей від Covid додасться ще 15-20 тисяч, а до загальної кількості доданих смертей (близько 100 тисяч) - ще 30-40 тисяч. Помирати будуть літні люди, які раніше не хворіли, і люди, які страждають хронічними захворюваннями.
Чому в Україні не може бути м'якого варіанту Дельта-хвилі, як в Західній і Центральній Європі з летальністю 0,1-0,7%? У нас мало людей перехворіло і надто мало вакциновано. Найбільш вразливі групи (70-79 років і 80+) охоплені щепленнями набагато гірше більш молодих людей. У нас немає епідемічного розслідування. У нас немає адресного захисту уразливих», - зазначає імунолог.
Як же буде розвиватися ситуація у більш довгостроковій перспективі – про це у інтерв’ю ВВС сказав головний санітарний лікар Ігор Кузін: «Пандемія буде тривати принаймні ще кілька років. Від двох до п'яти. Поки не з'явиться якась загальна світова стратегія профілактики у вигляді або універсального щеплення, або лікування».
Але здавалося б, коли вже у світі зроблено понад 5 мільярдів щеплень (загальна кількість введених доз), пандемія мала би бути під контролем. Але усе навпаки – чимало країн знову зіткнулися з зростанням захворюваності. На нещодавній зустрічі міністрів охорони здоров’я G20, яка відбулася в Римі 5-6 вересня під егідою ВООЗ, гендиректор організації Тедрос Гебреісус пояснив, чому так відбувається, повідомив Укрінформ. Річ у тім, що майже 75% доз було введено лише у 10 країнах, тоді як в усій Африці, наприклад, – лише 2%.
Не на користь швидшому закінченню пандемії і те, що вчені досі знаходяться в «печерній епосі» в розумінні розвитку Covid-19, зазначив епідеміолог з Університету Міннесоти (США) Майкл Остерхольм. Він з колегами висунули кілька припущень про те, що впливає на покращення епідситуації. Перша теорія говорить про те, що деякі люди можуть бути більш уразливі для певних штамів. І як тільки всі вони будуть інфіковані, вірус почне відступати. Друга полягає в тому, що вірусу потрібно близько двох місяців для проходження через групу людей на конкретній місцевості. Потім він перестає поширюватися доти, поки, поки люди не вийдуть «за межі кола». Приміром, не почнуть подорожувати. Зокрема учені звернули увагу, що в Англії та Індії захворюваність штамом «Дельта» почала швидко знижуватися приблизно через два місяці після початку сплеску. Але, на жаль, це не означатиме закінчення пандемії, а лише затишшя перед новою хвилею наприкінці 2021-го.
За матеріалами Укрінформ
