Чи має право підприємство не проводити коригування фінансового результату до оподаткування, встановлене підпунктом 140.5.9 п.140.5 ст. 140 ПКУ, починаючи з 24.02.2022 у податкових періодах, на які припадають здійснення відповідних господарських операцій з добровільного перерахування коштів, передання товарів, виконаних робіт, наданих послуг отримувачам, зазначеним у цьому підпункті, для потреб забезпечення оборони держави з урахуванням набрання чинності положень п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ і змін до них?

Якщо в період воєнного стану підприємство здійснює добровільне перерахування коштів, передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підр. 10 р. ХХ ПКУ, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не виникає.

Чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування на підставі п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у разі надання підприємством благодійної допомоги шляхом перерахування коштів відповідно до ініціативи Президента України Володимира Зеленського UNITED 24 на підтримку України?

На офіційному вебсайті фандрейзингової платформи UNITED 24 (https://u24.gov.ua) повідомлено, що UNITED 24 – ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи – стати головним вікном для пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та направляються профільними міністерствами на головні потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

  Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ.

Відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті визначаються Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:

Чи можливе здійснення розрахунків у сфері ЗЕД за операціями з експорту до Російської Федерації та/або до Республіки Білорусь, та чи буде застосована відповідальність у разі ненадходження грошових коштів від таких операцій, якщо граничні терміни розрахунків припадають на період дії воєнного стану?

Відповідно до п.п. 2 п. 17 постанови Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За якою ставкою ЄП платника третьої групи буде зареєстрована новостворена ФОП, яка протягом 10 календарних днів з дня її державної реєстрації подала дві заяви про застосування спрощеної системи оподаткування щодо застосування ставки 5 відс. доходу, а потім 2 відс. доходу (або навпаки)?

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Відповідно до п. 6 Порядку прийняття надавачами платі

Відповідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Випадкове зображення