Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть молоді, чесні і відважні, то говорити важко і боляче вдвічі. Сьогодні в Лисянсьому НВК№2 було урочисте відкриття пам’ятних знаків колишнім випускникам Яременку Андрію та Лазебнику Івану. Вони знову нагадують нам про війну, про героїв, що загинули захищаючи незалежність нашої держави, про материнське, людське горе. На цей захід прийшли батьки, рідні, друзі, однокласники, мешканці Лисянської громади ,всі для кого назавжди залишаться в серцях пам'ять про них, про їх подвиг.
Нам усім дуже хочеться миру і спокою! І коли ми говоримо про війну, про воїнів, котрі в цей час захищають незалежність і неподільність нашої держави, ми розуміємо, що вони там для того, щоб життя продовжувалось, щоб росли щасливі і усміхнені діти, щоб було мирне небо над нашими головами. І ми, в свою чергу, повинні розуміти якою ціною платимо за кожен новий день!
Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна. Вона ніколи не згасне! Пам’ять! Що вона залишила наступним поколінням? Пам’ятники, меморіальні доски- як символ про тих, хто пройшов війну, хто віддав своє життя за рідну землю.
Допоки ми живі — житиме пам’ять про наших героїв. Олег, Андрій, Олег та Іван з меморіальної дошки щодня зустрічатимуть і проводжатимуть поглядом учнів і дорослих, нагадуючи кожному, що вони поклали життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.Вони назавжди залишаться в наших серцях.
Вічна пам’ять Героям!Слава Україні!
