Інформуємо про деякі технічні можливості роботи в «Електронному кабінеті платника податків».
Нагадаємо, Електронний кабінет – сервіс податкової служби, який надає можливість платнику спілкуватися з податківцями в режимі реального часу. Користуватись «кабінетом» можуть юридичні/фізичні особи-підприємці, зокрема будь-яка особа, яка бажає отримувати адміністративні послуги, консультації, здійснювати розрахунки з бюджетом, замовляти та отримувати довідки, звітувати в електронному вигляді, не виходячи з дому.
Наразі пояснюємо, як в Електронному кабінеті при заповненні Заяви про скасування реєстрації РРО за ф. № 4-РРО додати реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО.
У суб’єктів господарювання часом виникає питання, чи можна одночасно використовувати два КЕП (кваліфіковані електронні підписи) від різних кваліфікованих надавачів ЕДП (електронні довірчі послуги) для підписання електронних документів через Електронний кабінет. Може. Якщо СГ є суб’єктом електронного документообігу та надав інформацію до контролюючого органу щодо отримання таких КЕП, повідомивши про надання інформації щодо електронного підпису.
Відповідно до абзаців першого – третього п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Порядок оформлення неповнолітній особі реєстраційного номера облікової картки платника податків передбачає певні кроки. Начальниця управління податкових сервісів ГУ ДПС у Черкаській області Наталія Бойко детально інформує, що для цього необхідно.
За її словами, у цілому громадянину, який не внесений до Державного реєстру, особисто або через представника, необхідно подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР.
– Ця картка, – говорить пані Наталія, – водночас є заявою для реєстрації у Державному реєстрі. Відтак потрібно пред’явити документ, що посвідчує особу, та містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, окрім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Це регламентується Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.
Згідно з ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).
Як здійснюється розрахунок мінімального податкового зобов’язання, якщо набуття права власності, оренди, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) земельної ділянки платником податку на прибуток підприємств відбулося в середині (наприкінці) року (місяця)?
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлені п. 141.9 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням положень ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючою особою є, зокрема, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.
Згідно з п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
Пунктом 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) визначені обставини, за яких може бути застосований адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна).
Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПКУ арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абзац другий п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПКУ).
