Чи прийме комісія регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, якщо згідно рішення даної комісії таблиця даних платника податку неврахована?
Нормами Порядку № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 за № 1245/34216 зі змінами (далі - Порядок № 520) не передбачено зворотного взаємозв’язку між прийняттям рішень комісіями регіонального рівня про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації та прийняття рішень комісіями контролюючих органів за результатами розгляду таблиць даних платника податку.
На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та частини четвертої статті шостої Закону України від 15 березня 2022 року №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також з метою належного обслуговування платників, на період дії воєнного стану Центри обслуговування платників ДПІ Головного управління ДПС у Черкаській області працюють з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п’ятницю з 8 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.) з обідньою перервою з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., та з технічними перервами робочого місця кожні дві години на 10 – 15 хв. В останній день граничного строку подання звітності, визначеного пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (з урахуванням вимог пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України), час роботи ЦОП до 20 год. 00 хвилин.
Відповідно до абзацу першого п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Відповідно до п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 та 198 ПКУ.
Однак, слід враховувати, те, що норми п. 189.3-189.5 ст. 189 ПКУ не поширюються на операції з експорту товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).
Об'єктами оподаткування акцизним податком відповідно до п. 213.1 ПКУ є операції з:
1) реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
2) реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу;
3) ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;
Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує роз’яснювати положення чинного антикорупційного законодавства, які визначають правовий статус викривачів.
Цього разу хочемо звернути увагу, що Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) нещодавно було підготовлено оновлені роз’яснення щодо правового статусу викривача. В них систематизовано ключові питання, які можуть виникнути у тих, хто викрив чи має намір викрити корупцію, а також в уповноважених осіб, які реалізують свої повноваження у сфері захисту викривачів.
Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).
Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Сергій Гришко за cічень-червень 2023 року платниками податків Черкаської області до бюджетів усіх рівнів сплачено 11,7 млрд грн податків, зборів та платежів. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року до бюджетів спрямовано на 43,5 відс., або на 3,5 млрд грн податків більше.
До державного бюджету України сплачено 4,9 млрд грн, що на 53,3 відс., або на 1,7 млрд грн більше у порівнянні з показником за відповідний період минулого року.
Місцеві бюджети Черкаської області отримали 6,8 млрд грн, що на 37,2 відс. або на 1,8 млрд грн більше, ніж за січень-червень 2022 року.
Також перераховані і спрямовані на забезпечення пенсійного страхування та виконання державних соціальних виплат 6 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 36,3 відс. або на 1,6 млрд грн більше у порівнянні з показником за відповідний період 2022 року.
Як в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств нерезидента, який проводить діяльність через постійне представництво, відобразити обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва, розрахований відповідно до положень ст. 39 ПКУ (у т. ч. постійного представництва, яке не здійснює контрольовані операції)?
Згідно з п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ.
Положеннями п. 60 підрозд. 10 розд. XX ПКУ встановлено, що нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01.01.2021 не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.
