Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю та виплачують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами особам, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є, зокрема, сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
З 11 січня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1428, якою внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.
Відповідно до змін, затверджено уніфікований довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості (наказ ДПС від 11.01.2023 року №17).
Відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резиденти – це:
а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
в) фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143).
Відповідно до п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).
Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 3180 грн., у 2022 році – 3470 грн., у 2023 році – 3760,00 гривень);
Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (далі – Порядок).
Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку, безнадійним податковим боргом є:
Чи застосовуються адміністративна відповідальність до платників єдиного внеску – страхувальників (у тому числі ФОП та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, які не використовують найману працю) за порушення законодавства по єдиному внеску у період дії воєнного стану в Україні?
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 на всій території України запроваджено воєнний стан.
Відповідно до абзацу сьомого п.п «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) встановлюється ставка ПДВ в розмірі 7 відсотків.
За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Оскарження податкових повідомлень-рішень (далі – ППР) або інших рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 56.8 ст. 56 ПКУ контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) або надати йому під розписку.
