Відповідно до пп. 37.3.2 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.
Згідно з п. 99.1 ПКУ виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Підпунктом «л» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями встановлено, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
Згідно з абзацами другим – третім ст. 1 розд. І Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ із змінами та доповненнями, дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Чи може обрати спрощену систему оподаткування ФОП, якій в поточному році за рішенням контролюючого органу було анульовано реєстрацію платника ЄП (першої – третьої групи) та здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у разі її повторної реєстрації СГ у поточному або наступному році?
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підрозділ 9-4 розділу ХХ Кодексу визначає склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства. Щодо таких активів фізичної особи не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Правила нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192 та 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – Податковий кодекс).
Головне управління ДПС в Черкаській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ. Разом з тим, п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.
Порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків визначено ст. 98 Податкового кодексу України та р. V Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України.
Нормами ст. 98 ПКУ від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями визначено порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків. Так, відповідно до п. 98.2 ст. 98 ПКУ у разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, грошові зобов’язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:
За повідомленням начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, протягом січня – липня 2021 року по Черкаській області податковий борг до зведеного бюджету скоротився на 141,9 млн грн, або на 10,3 відсотка (з 1 383,5 млн грн. до 1 241,6 млн гривень).
У загальній сумі податкового боргу 778,5 млн грн, або 62,7 відсотків, – податковий борг підприємств, що перебувають у процедурах банкрутства та борг, стягнення якого призупинено рішеннями судових органів.
Пункт 7 підрозділу 9прим. 4 розділу ХХ Кодексу визначає базу для нарахування з бору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Для валютнихцінностей (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крімкоштів у готівковійформі, та права грошовоївимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позиченітретім особам за договором позики), оформлені у письмовійформі з юридичною особою абонотаріальнопосвідченіуразівиникнення права вимоги декларанта до іншоїфізичної особи.
