Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка
або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом
певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або
скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих
речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі
використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар
стаціонарного джерела забруднення, який безпосередньо здійснює викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами
забруднення.
При цьому податковим законодавством встановлено, що не є платниками
податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі
викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за
рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому
періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані
скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за
податковий період, у якому відбулося таке перевищення, у
порядку, передбаченому Податковим кодексом України (детальніше розділ VIII
ПКУ, зокрема статті 240,242,243).
