Щорічно, у четверту суботу листопада, в Україні відзначається скорботно-пам’ятна дата — День пам’яті жертв Голодомору.
Результатом Голодоморів стали не лише мільйони вбитих та опустілі українські домівки, але й спустошені душі тих, хто пережив роки геноциду.
Про це складно говорити, про це страшно слухати. Але, знаючи правду про наше минуле, ми краще пізнаємо себе, глибше зрозуміємо нинішні проблеми і запам’ятаємо уроки історії, які не повинні повторитися знову.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців і сучасне покоління.
Схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі. Сьогодні складаємо співчуття нащадкам, родинам загиблих. Нехай Господь Бог прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі, надії, любові.
Напередодні пам’ятної дати, в селищі, відбулися жалобні заходи. В рамках яких, відвіданні пам’ятні знаки Жертвам голодоморів, що встановлені на території селища, – на кладовищах та біля Свято-Михайлівської церкви. Учасники заходу згадали невинно убієнних штучним голодом мільйони українців, – вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання, запалили лампадки та поклали композиції із пшеничних колосків та калини.
Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не тільки для мільйонів загиблих, а й задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.
Світла пам’ять безвинно загиблим!
